суббота, 10 февраля 2018 г.

Вісник для батьків психологічної служби МЗОШ № 20


План дій ПС:¨1. Адаптація дітей до навчального закладу.

¨2  Виявлення  проблем у вихованні та навчанні дитини створення корекційного плану роботи на рік.

· 3. Створення соціального паспорту класу та школи.

У віснику:
Однією з проблем, яка найбільше непокоїть батьків, є поведінка дітей. Як зробити, щоб вони поводилися добре? Ми відібрали низку порад відомих психологів, педагогів. Пропонуємо перші п'ять.

Спілкування – це основа будь-яких відносин. Мистецтво правильного спілкування в сім’ї також має першочергове значення у відносинах між батьками і дітьми . Коли в ході спілкування батьки і діти діляться своїми радощами, прикрощами, побоюваннями, то їхні відносини у сім’ї складаються на принципах довір’я та взаєморозуміння.

1. Давайте дітям приклад хорошої поведінки. Ніколи не забувайте: вони вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. У них відбивається вся організація життя сім'ї, працьовитість, духовне багатство і моральна чистота матері й батька. У кожній сім'ї є свої правила. Будьте послідовними у їх дотриманні. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а другого - відміняється.
2. Висувайте реальні вимоги. Запитуйте себе, чи відповідають вони віку дитини. Пояснюйте причину, чому потрібно їх дотримуватися, бо вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими.
3. Дозвольте дітям брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, які стосуються їх. Дослухайтеся до їхньої думки. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це допоможе запобігти виявам образи та непослуху з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно контролюєте.

 4. Обирайте виховання без паска та крику. Покарання, особливо несправедливі, не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до себе та інших, провокують агресивність, озлобленість, жорстокість. Відчувши, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти й заспокойтеся. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переведення уваги. Якщо ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини. Хваліть і заохочуйте її за добрі справи.
5. Не пропустіть випадків, коли батьки повинні втрутитись. Ось кілька з них:
- погіршення успішності дитини;
- різка зміна в поведінці - дитина погано спить, дратівлива;
- у сина або доньки з'являється апатія, якої ви не спостерігали, вони замикаються у собі. Якщо діти перестали розповідати про свої справи, значить, бояться поділитися з вами. Поспілкуйтесь з батьками їхніх друзів - можливо, вони підкажуть, у чому справа;
- ви помітили тривожні симптоми в сина чи доньки, характерні для тих, хто вживає наркотики: червоні очі, часті кровотечі з носа, погана координація рухів, зміни настрою, безпричинний сміх або плач. Зверніться з дитиною до шкільного психолога або лікаря. Не гайте часу. Інакше може трапитися біда.



Дослідницький проект "Код нації" (повний випуск)