1. Давайте дітям приклад хорошої поведінки. Ніколи не забувайте: вони вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. У них
відбивається вся організація життя сім'ї, працьовитість, духовне багатство і
моральна чистота матері й батька. У кожній сім'ї є свої правила. Будьте
послідовними у їх дотриманні. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня
правило виконується, а другого - відміняється.
2. Висувайте реальні вимоги. Запитуйте себе, чи
відповідають вони віку дитини. Пояснюйте причину, чому потрібно їх
дотримуватися, бо вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими.
3. Дозвольте дітям брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, які
стосуються їх. Дослухайтеся до їхньої
думки. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення.
Дозволяйте їм зробити вибір: нехай самі вирішують, у що одягатися чи що їсти.
Це допоможе запобігти виявам образи та непослуху з боку дитини. Вона не
дорікатиме, що ви її постійно контролюєте.
4. Обирайте виховання без паска та крику. Покарання, особливо несправедливі, не допомагають
дитині виробити навички самоконтролю і поваги до себе та інших, провокують
агресивність, озлобленість, жорстокість. Відчувши, що втрачаєте контроль над
собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште
дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти й заспокойтеся. Прагніть до
компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте
тактику переведення уваги. Якщо ви змушені сказати дитині щось неприємне,
подумайте, яким чином ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили
неправильно по відношенню до дитини. Хваліть і заохочуйте її за добрі справи.
5. Не пропустіть випадків, коли батьки повинні втрутитись.
Ось кілька з них:
- погіршення успішності дитини;
- різка зміна в поведінці - дитина погано спить, дратівлива;
- у сина або доньки з'являється апатія, якої ви не спостерігали, вони
замикаються у собі. Якщо діти перестали розповідати про свої справи, значить,
бояться поділитися з вами. Поспілкуйтесь з батьками їхніх друзів - можливо,
вони підкажуть, у чому справа;
- ви помітили тривожні симптоми в сина чи доньки, характерні для тих, хто
вживає наркотики: червоні очі, часті кровотечі з носа, погана координація
рухів, зміни настрою, безпричинний сміх або плач. Зверніться з дитиною до
шкільного психолога або лікаря. Не гайте часу. Інакше може трапитися біда.
Пам’ятайте!
Якщо
ваша дитина
груба у спілкуванні, ймовірно, батьки або хтось у вашій родині поводиться також.
Якщо ваша дитина бреше, це означає, ви надмірно відреагували на його помилки в минулому.
Якщо ваша
дитина дратівлива,
можливо, ви недостатньо її
хвалили. Тому привертає вашу увагу поганою поведінкою.
Якщо ваша
дитина занадто боязка, ви занадто швидко поспішайте їй на допомогу і
допомагаєте долати всі перешкоди на її шляху.
Якщо ваша
дитина занадто ревнива, причиною того міг стати
факт, що ви її завжди з
кимось порівнювали.
Якщо ваша
дитина не поважає почуття оточуючих його людей,
можливо ви часто вказуєте
їй, що робити, не звертаючи увагу на її почуття.
Погана самооцінка вашої дитини пояснюється тим, що ви більше радите, ніж заохочуєте!